Сповідання Христа

Уся мудрість світу — хлопчача глупота в порівнянні з сповіданням Христа. Бо що може бути чудесніше невимовної таємниці, що Син Божий, образ передвічного Вітця, зодягнувся у сутність людську? Поза сумнівом, Він допомагав своєму названому батькові Йосипові будувати доми, оскільки Йосип був теслею...

Коли Ісус народився, Він, безсумнівно, кричав та плакав, як і усі інші діти, та Його мати піклувалася про Нього, як всі інші матері піклуються про своїх дітей. Коли Він підріс, Він навчився коритися Своїм батькам та слухатися їх, і Він носив обід Своєму названому батькові, а коли повертався, Марія, поза всякого сумніву, питала: “Мій дорогий маленький Ісусе, де Ти був?”. Хто не спокуситься про те, що Христос жив просто, був невибагливим та проявляв покірність, той отримує високу божественну досконалість та мудрість; мало того, отримує особливий дар Бога у Святому Дусі. Будемо ж завжди пам'ятати, що наш благословенний Спаситель змирив та понизив Себе, прийнявши навіть ганебну смерть на хресті заради втішення нас, вбогих, нещасних та проклятих створінь. 

М. Лютер. Застільні бесіди